Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/корячкуватий

Матеріал з Вікіджерел

Корячкува́тий, а, е. О дереве: кривой и со множеством разветвлений. Дерево й нарубалось. Таке корячкувате, що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.