Словник української мови (1927)/корівниця
| ◀ корівник | Словник української мови К корівниця |
корівняк ▶ |
|
Корі́вниця, ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Нп.
| ◀ корівник | Словник української мови Борис Грінченко К корівниця |
корівняк ▶ |
|
Словник української мови — К
корівниця
Борис Грінченко
1927
Корі́вниця, ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Нп.