Словник української мови (1927)/коріль
| ◀ корівчина | Словник української мови К коріль |
корінець ▶ |
|
*Корі́ль, роля́, м. Кролик. У нас ідять зайців і королів. Королі — то такий звірок домашній: вони нічого не шкодять, їдять солому й бур'ян, так само, як зайці. Крим.