Словник української мови (1927)/косина
Зовнішній вигляд
◀ косий | Словник української мови К косина |
косильки ▶ |
|
*Коси́на, ни, ж. Нож. Вона косиною рубала капусту. Вержб. Кат.
*Косина́, ни́, ж. Неровность, покатость. Як хату спинали, то не вгледіли, що там саме косина, так хата кривувата й вийшла. Пир. у., Конон.