Словник української мови (1927)/косом
Зовнішній вигляд
◀ косогір | Словник української мови К косом |
косонога ▶ |
|
Косо́м, сма́, м. Клок, клочек (перьев, шерсти). Сорока в часнок, — вирвала космок… Із того косма напряла кросна. Чуб. V. 1154. См. Космо́к.