Словник української мови (1927)/костельний
Зовнішній вигляд
◀ костел | Словник української мови К костельний |
костельник ▶ |
|
Косте́льний, а, е. Принадлежащий костелу. Взивають усе духовенство грецької віри Наливайковою сектою… навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.