Словник української мови (1927)/костомаруватий
Зовнішній вигляд
◀ костомара | Словник української мови К костомаруватий |
костомаха ▶ |
|
Костома́руватий, а, е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
◀ костомара | Словник української мови Борис Грінченко К костомаруватий |
костомаха ▶ |
|
Словник української мови — К
костомаруватий
Борис Грінченко
1927
Костома́руватий, а, е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.