Словник української мови (1927)/костричуватий
| ◀ костричитися | Словник української мови К костричуватий |
коструб ▶ |
|
Костри́чуватий, а, е. Имеющий много кострики. Костричувате прядіво. НВолын. у.
| ◀ костричитися | Словник української мови Борис Грінченко К костричуватий |
коструб ▶ |
|
Словник української мови — К
костричуватий
Борис Грінченко
1927
Костри́чуватий, а, е. Имеющий много кострики. Костричувате прядіво. НВолын. у.