Словник української мови (1927)/кострубач
| ◀ кострубатий | Словник української мови К кострубач |
кострубачити ▶ |
|
Коструба́ч, ча, м. Вз'ерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
| ◀ кострубатий | Словник української мови Борис Грінченко К кострубач |
кострубачити ▶ |
|
Словник української мови — К
кострубач
Борис Грінченко
1927
Коструба́ч, ча, м. Вз'ерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.