Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/котара

Матеріал з Вікіджерел

Кота́ра, ри, ж. Юрта, шалаш. І вибрав за царя раба свого Давида, з котари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.