Словник української мови (1927)/котига
Зовнішній вигляд
◀ коти | Словник української мови К котига |
котигорошок ▶ |
|
Коти́га, ги, ж. 1) Телега, на которой возят необходимые для пастухов овец припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу… возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182. *2) Крытая брезентом и приспособленная только к упряжке волов телега. Одесск. окр.