Словник української мови (1927)/котрий
| ◀ которий | Словник української мови К котрий |
котрийсь ▶ |
|
Кото́рий и котри́й, а, е, мест. 1) Какой. Три пани — єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Не знаєш, з котрого боку зайти. Ном. Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати. Дума. 2) Какой-нибудь. Як доживе було которий запорожець до великої старости… то наб'є черес дукатами, та забере з собою приятелів… та й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Часом несподівано котора дівчина вбіжить до мене з будинку. МВ. (О. 1862. III. 43). 3) Иной. Як которий, то й навчиться, а сей — ніколи. Гринч. 4) Некоторый, один, другой… Та в тій школі так: котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є. Гринч. Которих дівчат то матері не пустили в дружки, которі й сами не пішли. МВ. *Дітвора, — которе біжить, которого на руках несуть. Квітка.