Словник української мови (1927)/коцюбитися
| ◀ коцюбатий | Словник української мови К коцюбитися |
коцюбник ▶ |
|
Коцю́битися, блюся, бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
| ◀ коцюбатий | Словник української мови Борис Грінченко К коцюбитися |
коцюбник ▶ |
|
Словник української мови — К
коцюбитися
Борис Грінченко
1927
Коцю́битися, блюся, бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.