Словник української мови (1927)/кочевний
Зовнішній вигляд
◀ кочать | Словник української мови К кочевний |
кочедижник ▶ |
|
Коче́вний, а, е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один… Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.