Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кочережник

Матеріал з Вікіджерел

Кочере́жник, ка, м. Место, где ставят кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стала в кочережнику. Рудч. Ск.