Словник української мови (1927)/кошара
Зовнішній вигляд
◀ кошар | Словник української мови К кошара |
кошарик ▶ |
|
Коша́ра, ри, ж. Сарай, загорода для овец. Чуб. VII. 394. Шух. I. 185. Чужа кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.