Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кошара

Матеріал з Вікіджерел

Коша́ра, ри, ж. Сарай, загорода для овец. Чуб. VII. 394. Шух. I. 185. Чужа кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.