Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кравцювати

Матеріал з Вікіджерел

Кравцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. I. 95. 2) Быть портным.