Словник української мови (1927)/крагулець
Зовнішній вигляд
◀ краголь | Словник української мови К крагулець |
крадемці ▶ |
|
Крагу́лець, льця, м. 1) Ястреб, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Род звонка или бубенчика на шее овцы или козы. Вх. Уг. 247.