Словник української мови (1927)/крадючий
| ◀ крадюка | Словник української мови К крадючий |
крадящий ▶ |
|
Крадю́чий, а, е. Крадущий. Роди, боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
| ◀ крадюка | Словник української мови Борис Грінченко К крадючий |
крадящий ▶ |
|
Словник української мови — К
крадючий
Борис Грінченко
1927
Крадю́чий, а, е. Крадущий. Роди, боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.