Словник української мови (1927)/краля
| ◀ кралька | Словник української мови К краля |
крам ▶ |
|
Кра́ля, лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. I. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!.. Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35). 3) Дама (в картах). КС. 1887. VI. 463. Ум. Кра́лечка, кра́лька. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. I. 113.