Словник української мови (1927)/крамниця
| ◀ крамнина | Словник української мови К крамниця |
крамовий ▶ |
|
Крамни́ця, ці, ж. 1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Левиц. Пов. 6. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62. 2) Дощечка у сапожников, на которой режут товар и выстругивают гвозди. Константиногр. у. Ум. Крамни́чка.