Словник української мови (1927)/кращий
| ◀ краще | Словник української мови К кращий |
кращіти ▶ |
|
Кра́щий, а, е. 1) Ср. ст. от кра́сний. Более красивый. Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Стор. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди. Ном. № 8467. 2) Лучший. Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай. Шевч. 142. 3) Що кра́щий. Найлучший, самый лучший. Спокою мені не дають, щоб я що кращих їм у руки видав. Лепк.