Словник української мови (1927)/краянка
Зовнішній вигляд
◀ краянин | Словник української мови К краянка |
краяння ▶ |
|
*Кра́янка, ки, ж. Мелко изрезанные кусочки, ломтики хлеба, хлебные сухарики. Страву попивали пивом, кидаючи до нього краянки прижареного хліба. Леп.
*Края́нка, ки, ж. 1) Живущая в конце села. 2) Землячка.