Словник української мови (1927)/краяти

by Борис Грінченко

◀ краяння

Словник української мови Борис Грінченко К краяти

краятися ▶

Київ: Горно, 1927

Кра́яти, кра́ю, єш, гл. 1) Резать, разрезывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н. 2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101. 3) — се́рце. Раздирать, разрывать сердце, *терзать. Не край мого серця. Мет. 12.