Словник української мови (1927)/кривдно
Зовнішній вигляд
◀ кривдний | Словник української мови К кривдно |
кривдонька ▶ |
|
Кри́вдно, нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте. Канев. у.