Словник української мови (1927)/кривдуватися
| ◀ кривдочка | Словник української мови К кривдуватися |
кривенький ▶ |
|
Кривдува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Обижаться. Ви, діду, не кривдуйтесь тим, що ми вас не вибрали. О. 1862 V. 7. *2) Жаловаться. Комендант кривдувався: видиш, як нас наші ґаздині малюють. Черемш.