Словник української мови (1927)/крига
| ◀ кривуца | Словник української мови К крига |
кригнати ▶ |
|
Кри́га, ги, ж. Лед; плавучий лед. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. Кри́га скре́сла, кри́га йде. Лед тронулся. Скоро отсе крига скресла… Катря уже й веснянки заспівала. МВ. II. 77. Ум. Кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.