Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/крильце

Матеріал з Вікіджерел

*Крильце́, ця́, с. 1) Ут. от крило́. 2) Метелка, крыло для обметания пыли. Там пил обмахне крильцем, там лампадку заправить. Дн. Чайка. II. 41.