Словник української мови (1927)/крильце
Зовнішній вигляд
◀ крило | Словник української мови К крильце |
криля ▶ |
|
*Крильце́, ця́, с. 1) Ут. от крило́. 2) Метелка, крыло для обметания пыли. Там пил обмахне крильцем, там лампадку заправить. Дн. Чайка. II. 41.