Словник української мови (1927)/кримка

by Борис Грінченко

◀ кримінал

Словник української мови Борис Грінченко К кримка

кримкуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Кри́мка, ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пиріг завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. 2) Шапка из крымских барашков. Желех. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодар ( Залюбовск.).