Словник української мови (1927)/криничаний
Зовнішній вигляд
◀ криниця | Словник української мови К криничаний |
криниченька ▶ |
|
Крини́ча́ний, а, е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана чернобока жабка. Левиц. I. 288. Крини́чана осока́. Раст. Carex praecox.