Словник української мови (1927)/кропива
| ◀ кропець | Словник української мови К кропива |
кропив'яний ▶ |
|
Кропива́, ви́, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха, бі́ла кропива́, ме́ртва кропива́. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. I. 126. Глуха́ кропива́ еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. *Кущова рослина — порічки, аґрус — розпросторилась-розширилась, мішаючись з глухою і жалкого кропивою. Мирн. I. 157. Ум. Кропи́вка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.