Словник української мови (1927)/кротити
| ◀ крот | Словник української мови К кротити |
кротість ▶ |
|
Кроти́ти, чу́, ти́ш, гл. О кротах: рыть землю. Кроти накротили на сіножаті. Канев. у.
| ◀ крот | Словник української мови Борис Грінченко К кротити |
кротість ▶ |
|
Словник української мови — К
кротити
Борис Грінченко
1927
Кроти́ти, чу́, ти́ш, гл. О кротах: рыть землю. Кроти накротили на сіножаті. Канев. у.