Словник української мови (1927)/кругловидий

by Борис Грінченко

◀ кругловатий

Словник української мови Борис Грінченко К кругловидий

круглолиций ▶

Київ: Горно, 1927

Круглови́дий, а, е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104. Ум. Круглови́денький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. II. 83.