Словник української мови (1927)/круговий

by Борис Грінченко

◀ круговид

Словник української мови Борис Грінченко К круговий

круговина ▶

Київ: Горно, 1927

Кругови́й, а́, е́. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Название ветра. Иноді так, що вітер круговий подме. Гринч.