Словник української мови (1927)/кругосвітній
Зовнішній вигляд
◀ кругосвіт | Словник української мови К кругосвітній |
кружала ▶ |
|
Кругосві́тній, я, є. 1) Всемирный. Дійшовши з проґресом кругосвітньої наукової праці тієї правди… К. ХП. 135. *2) Кругосветный. Киев.