Словник української мови (1927)/кружало
| ◀ кружалко | Словник української мови К кружало |
кружалятко ▶ |
|
Кружа́ло́, ла, с. Круг; диск. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. М. Загірня. 3 вікон низеньких сільських хат блискає світло якимись жовтими кружалами. Мирн. ХРВ. II. 155. Кружа́ло является частью различных снарядов, напр., ткацкого станка. Вас. 167. Ум. Кружа́лко, кружа́льце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем. Ком. I.