Словник української мови (1927)/крівавити
| ◀ крівавий | Словник української мови К крівавити |
крівавитися ▶ |
|
Кріва́ви́ти, влю́, ви́ш, гл. Окровавлять.
| ◀ крівавий | Словник української мови Борис Грінченко К крівавити |
крівавитися ▶ |
|
Словник української мови — К
крівавити
Борис Грінченко
1927
Кріва́ви́ти, влю́, ви́ш, гл. Окровавлять.