Словник української мови (1927)/крівця
| ◀ крівляний | Словник української мови К крівця |
крів'яний ▶ |
|
Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. от кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Зверобой, Hypericum.
| ◀ крівляний | Словник української мови Борис Грінченко К крівця |
крів'яний ▶ |
|
Словник української мови — К
крівця
Борис Грінченко
1927
Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. от кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Зверобой, Hypericum.