Словник української мови (1927)/кріп
Зовнішній вигляд
◀ крім'язний | Словник української мови К кріп |
кріпак ▶ |
|
Кріп, кро́пу, м. 1) Раст. Укроп, Anethum graveolens. Лв. 96. Ой кріп та ромен та петрушечка. Чуб. V. 11. 2) = Окрі́п. Вх. Лем. 428.