Словник української мови (1927)/кріпость

by Борис Грінченко

◀ кріпний

Словник української мови Борис Грінченко К кріпость

кріпота ▶

Київ: Горно, 1927

Крі́пость, пости, ж. 1) Сила, крепость. Ти — господь моєї кріпости і сили. К. Псалт. 103. 2) Крепость, укрепление. Дорош розміряв окопи…, бо знав і кріпості будувать. Стор. II. 55.