Словник української мови (1927)/кізка
Зовнішній вигляд
◀ кізій | Словник української мови К кізка |
кізли ▶ |
|
Кі́зка, ки, ж. Ум. от коза́. 1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Ном. № 7066. 2) Кнут, приделанный к козьей лапке.