Словник української мови (1927)/кільки
Зовнішній вигляд
◀ кількасот-устний | Словник української мови К кільки |
кількись ▶ |
|
Кі́лька, кі́льки и кі́лько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159. 2) Несколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. I. 18. Я кільком казав — коли не хотять. НВолын. у. То хустку купила, то сорочок справила кільки. МВ. I. 28. Сила одного чоловіка або кількох людей. Левиц. (Правда, 1868, 415).