Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кімлик

Матеріал з Вікіджерел

Кімли́к, ка, м. Калмык. *Кімлики чи киргизи коней дві пари у-осени на очах наших потурлили у степ. Тобіл. III. 128.