Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кімса

Матеріал з Вікіджерел

Кі́мса, си, ж. 1) Кусок, ком, напр., земли. Ном. № 10466. 2) Кусок хлеба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота. Ном. № 10466.