Словник української мови (1927)/кіт

by Борис Грінченко

◀ кістяр

Словник української мови Борис Грінченко К кіт

кітар ▶

Київ: Горно, 1927

I. Кіт, кота́, м. 1) Кот. Є сало, та не для кота. К. ЧР. 92. 2) Кіт і ми́шка. Род детской игры. Ив. 54. Ум. Ко́тик, ко́тичок, кото́к, кото́чок, коту́сь.

*II. Кіт, ко́ту, м. Катящееся состояние (в игре). Херс. Нік.