Словник української мови (1927)/єдинак

by Борис Грінченко

◀ єдин

Словник української мови Борис Грінченко Є єдинак

єдиначка ▶

Київ: Горно, 1927

Єдина́к, ка́, м. 1) Единственный сын, то-же, что и одина́к, одине́ць 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. I. 305. 2) Старый дикий кабан, живущий в одиночестве. Вх. Пч. II. 7. См. Одине́ць 3. Ум. Єдиначо́к.