Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/єдиниця

Матеріал з Вікіджерел

Єдини́ця, ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одини́ця 2. Ой у вдови єдиниця та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. Єдини́чка.