Словник української мови (1927)/єднорал
| ◀ єдність | Словник української мови Є єднорал |
єдноральський ▶ |
|
Єднора́л, ла, м. Генерал. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Чуб. V. 999. Вийшли муштруватись перед паном єдноралом. Федьк. III. 121.