Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/єлочєр

Матеріал з Вікіджерел

Єлочє́р, ра, м. 1) Пастух баранов и недойных овец. Шух. I. 190. 2) = Єлівни́к. Шух. I. 185.