Словник української мови — Єєрем Борис Грінченко
1927
Єре́м, єрма́, м. 1) = Ярмо́. Шух. I. 165. 2) = Ключ 5. Шух. І. 194. 3) Часть сту́пи походю́чої. Шух. І. 162. 4) Часть самото́ки. Шух. І. 150. 5) Часть мельницы. См. Млин. Шух. І. 103, 104, 113.